Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
Парни и дамы, привет! Сегодня я вам расскажу историю о том, как закладки, гашиш и оксики помогли мне открыть
лучший бизнес. Один день я вмазался так, что решил попробовать новый вид закладок, который недавно появился на нашем районе - а пвп, или как его еще называют,
альфа пвп. Мне дали совет, что это топчик и стоит попробовать. Взял топчик и пошел домой нюхнуть его, чтобы понять, насколько он вмазанный.
Сначала решил сделать себе аромарин, чтобы настроиться на волну и открыть свой бизнес. Взял барбик и приготовил интересное сочетание аптечной пыли и гашиша. Поставил на плитку, плотно закрыл и начал нагревать. Запах пыли и гашиша начал заполнять весь мой дом, словно я находился в некоем таинственном алхимическом лаборатории.
Тем временем я вспомнил, что у меня остался бульбулятор, который я раньше использовал для дыма. Решил проверить, как он работает с а пвп. Поставил бульбулятор на стол и начал растворять в нем свою дозу. Когда все было готово, я взялся за бульбулятор и вдохнул дым с а пвп. Ощущение было просто фантастическим - я получил небывалый прилив энергии и адреналина. Чувствовался неподдельный кайф от этого нового опыта.
И тут я решил: "А почему бы не расширить это до бизнеса?" Ведь я заметил, что а пвп становится все популярнее среди молодежи, и я мог бы использовать это в своих целях. Решил промотать пару месяцев, чтобы разобраться в деталях - как и где получить а пвп, как его привезти и продать.
Постепенно я начал налаживать связи и находить надежных поставщиков для а пвп. Встречался с разными людьми, брал интервью, буквально раскручивался в этой нише. Немного поприобретав опыта, я начал закупать большие партии а пвп и привозить их в наш город.
Мой бизнес начал развиваться со свистом. Я становился одним из самых известных поставщиков закладок с а пвп в нашем районе. Мои клиенты были довольны качеством продукта и всегда возвращались ко мне за новой партией.
Я решил разнообразить свою деятельность и начал продавать другие наркотики, такие как оксики и гашиш. Ведь нужно быть гибким и адаптироваться к требованиям рынка. Но именно а пвп оставался моим основным источником дохода.
Со временем я создал целую команду людей, работающих на меня. Все было организовано как настоящий бизнес - у нас была своя логистика, склады и даже система безопасности. Я гордился своим достижением и понимал, что открытие этого бизнеса было одним из лучших решений в моей жизни.
Но, конечно же, с таким бизнесом сопутствуют определенные риски. Ведь мы занимались незаконным делом, и всегда есть шанс быть пойманным правоохранительными органами. Но я был уверен в своих навыках и всегда держался на расстоянии от нелегальных дел и подозрительных контактов.
Но как бы ни было, мой бизнес процветал, и я наслаждался своим успехом. Я понимал, что это все благодаря а пвп, который помог мне осуществить мечту о собственном бизнесе. И хотя мой выбор пути был необычным и опасным, я был готов взять на себя риск ради возможности реализовать себя.
Так что, ребята, если у вас есть мечта, не бойтесь идти за ней. Иногда нужно выбирать необычные пути и рисковать, чтобы достичь своей цели. Возможно, у вас это будет свой бизнес, как у меня, или что-то совершенно другое. Главное - верьте в себя и не бойтесь делать то, что вам нравится!
И помните, что я всегда буду рад ответить на ваши вопросы и поделиться своим опытом. Удачи, ребята!